Під час відкриття свята архимандрітом Ферапонтом настоятелем місцевої парафії УАПЦ, було осячено хрет, встановлений на місті колишнього хутора Припутні, що зник з лиця землі за радянських часів. Місце зниклого хутора виявив і оприлюднив країзнавець з Нової Праги Федір Плотнір, якого зараз по праву вважають батьком всеукраїнського співочого козацького свята. Ідея фестивалю виникла давно, але Всеукраїнським він став вперше у 2004 році. А потім, на жаль, «Наша Україна», забула про своє дітище в за фестиваль забули .

Тоді, першого разу, більше десятка колективів змагалися на головній сцені міста Знам’янки. Володарем першої премії став хор "Тясмин" з Олександрівки. Серед учасників приємно і несподівано вразив своєю майстерністю фолкльорний дует з Кіровограда "Дике поле". Організатором козацького свята-фестифалю виступили обласні політичних партій виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Гості свята тепло зустрічали учасників співочого дійства, співали разом з ними. Відбувалося традиційне частування козацьким кулішем.

Семен Климовський, що сам був родом з Харківщини, оселився на сучасній Кіровоградщині в середині ХVIII століття і прожив майже до 100 років. Останні роки життя крім поезії та піснярства. Займався бджолярством, товаришував з місцевими селянами та козаками. Хутір Припуній ще 250 років тому став мистецьким осередком України. Буго- Гардівська паланка Війська Запорозького, що існувала до 1775 року була багата на співочі таланти. Не перевелися вони і зараз, про що і засвідчив фестиваль козацької пісні в Знам'янці. За переказами, саме тут Семен Климовський створив свою найвідомішу пісню «Їхав козак за Дунай…».втор знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай», харківський козак Семен Климовський довгий час вважався легендарною постаттю. Авторство його пісні «Їхав козак за Дунай» першим підтвердив російський історик М.Карамзін. Він був також ознайомлений з іншими творами С.Климовського «Про правду і великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників».

Карамзін писав про нього: "В императорской библиотеке хранится его рукописное сочинение «О великодушии и правде», в котором много хороших чувств и даже хороших стихов... Сказывают, что Климовский не менее семи греческих мудрецов был славен и почтен между его собратьями казаками; что он, как вдохновенная пифия, говаривал в беседах высокопарными стихами, давал приятелям благоразумные советы, твердил часто пословицу: «Нам добро и никому зло, то законное житье»; и любопытные приходили издалека слушать его".

Популярність поета зросла після того, як він став героєм опери-водевіля російського письменника О.О.Шаховського «Козак-стихотворец» (1812), що користувалась шумним успіхом у глядачів.

Проте тільки в 1905 році історику Всеволоду Срезневському пощастило відшукати в особистій бібліотеці Петра I та опублікувати два рукописні твори, які підписав «негоднейший раб харьковский козак Семен Климов», зробивши їх надбанням усіх цікавих. А вже в наш час дослідник літературної давнини Валерій Шевчук переклав писання поета XVIII ст. сучасною українською мовою і помістив в одному з томів «Антології української поезії».

Помер у тій же Припутні Херсонської губернії. Єлисаветградського повіту (неподалік сучасного села Мошорине Знамянського району на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття.
Точні дата народження та смерті невідома, як і невідоме місце поховання.

Анатолій Авдєєв