На карті Єлисаветграда, виготовленій міським землеміром Павлом Рябковим
1913 року, значиться серед інших базар Османа. Розташований він був у самому
центрі міста між вулицями Великою Перспективною і Михайлівською (тепер К.Маркса
і Кірова), правим берегом Інгулу та вулицею Верхньопермською. Сьогодні на цій
території знаходяться СДЮШОР "Надія”, факультет фізичного виховання
педуніверситету, хлібозавод, пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам. Діяв базар ще
у 50-ті роки, старожили міста його пам'ятають.
Із "Історичного нариса м. Єлисаветграда” О. Пашутіна довідуємося, що до базару
на цьому місці знаходився Османський бульвар, заснований ще 1849 року і
названий так за прізвищем полковника Османа, який закладав його і завідував
ним. "Цей бульвар був кращим у той час місцем для прогулянок єлисаветградської
публіки, – пише Пашутін. – На ньому була влаштована дерев'яна ротонда для
танців, а також створено розкішні квітники”. На початку 1860-х років бульвар
занедбали, у західній його частині збудували трамвайне депо (у ньому аж до 1962
року знаходилася міська автостанція), решту території відвели під базар, який
за традицією називали Османським.
Як відомо, бульвар – слово французьке і означає алею, обсаджену з обох боків
деревами. Не дивно, що найгарніші бульвари знаходяться у столиці Франції
Парижі. І раптом бульвар – у провінційному Єлисаветграді. (У містах Росії бульварів
ніколи не було). Та ще з такою дивною назвою. Хто ж він, цей полковник Осман,
засновник першого в нашому місті бульвару?
Жорж Ежен Осман, барон (1809–1891рр.), французький політичний діяч, брав
активну участь у революції 1830 року на боці прихильників королівської династії
Бурбонів. Після її падіння, аби уникнути розправи, утік у Росію, вступив на
військову службу до армії російського генерала Паскевича. У кінці 40-х років цю
армію перекинули в Угорщину, де назрівало повстання. Деякий час війська перебували
в Єлисаветграді.
Так французький офіцер, архітектор за покликанням, опинився в місті над Інгулом
і працював на його благоустрій. А коли довідався, що на батьківщині назрівають
революційні події, повернувся додому і взяв активну участь у переслідуванні
республіканців і зведенні на престол Наполеона ІІІ. Вдячний імператор призначив
Османа префектом (мером) Парижа. На цій посаді полковник перебував 16 років. За
цей час він буквально змінив зовнішній вигляд столиці, перетворивши Париж у
найкрасивіше місто світу, якому довгий час не було рівних.
Особливу увагу Осман надавав будівництву широких і красивих бульварів. Сьогодні
їх знає увесь світ – бульвари Сен-Мішель, Севастопольський(!), Страсбурзький,
Вольтера, Дідро, Госпітальний, Італійський та інші. Споруджені були нові
приміщення опери, трьох великих театрів, вокзалів, магазинів, центральний
ринок, кілька церков, водогін, нові мости, посаджені величезні парки, легені
Парижа – Булонський і Венсенський ліси.
Вдячні парижани одному з бульварів, створених Османом, присвоїли його ім'я.
Делегація туристів із Кіровограда на чолі з нинішнім головою обласної ради
М.О.Сухомлином, яка відвідала Францію 1975 року, у Парижі жила на бульварі
Османа. Тоді ми ще не знали, що талант його творця почав проявлятися в нашому
місті. І що у світі існувало два бульвари Османа. Може, варто нашому бульвару
колишню назву повернути? Адже він фактично існує. Тільки назви не має.
