У переліку пам'яток архітектури України ця культова споруда, розташована на
правому березі Інгулу в Кіровограді, носить назву – Грецька церква. Роком її
будівництва вважається 1812-ий. Але це не зовсім так. Одним з перших
поселенців, які почали переселятися на береги Інгулу після заснування 1752 року
Нової Сербії, були греки. Їх було не так вже й багато, але як вправні вони
купці мали значні пільги. Грекам, як ніяким іншим переселенцям, було надано
право організовувати самоврядування, і вже 1755 року вони встановили магістрат.
Селилися греки понад річкою. Ось як описує ті часи академік Петербурзької
Академії наук Йоган-Антон Гільденштедт, який побував у Єлисаветграді 1774 року.
"Місцевість ця називається Грецькою слободою, вона розташована вище фортеці,
тут живе більша частина купців і знаходиться церква царя Костянтина”. Була та
церква, як і всі інші споруди, дерев'яною. Будівництво її розпочалося 1760 року
під керівництвом вихідця з Венеції Юхима Темелія. Його можна вважати автором
проекту храму.
Будівництво тривало більше шести років, середній престол церкви було освячено
1766 року в ім'я рівноапостольного Костянтина. Але споруда згоріла під час
пожежі. На її місці 1812 року збудували нову, тепер уже муровану церкву і
назвали її на честь Володимирівської Божої Матері, свято якої було встановлено
у пам'ять врятування Москви від нашестя Кримського хана Махмет-Гирея 1521 року.
Греків на часи відродженої церкви у Єлисаветграді вже не було – вони
перебралися до новоутвореної Одеси як споконвічні мешканці Примор'я. Тому
слободу, на якій вони жили, назвали Биковою, за іменем російського капітана
Бикова, який начебто керував забудовою цієї місцевості, а церкву
Володимирською. На її території тепер знаходиться управління Кіровоградської
єпархії.
Грецька (Володимирська) церква є першою мурованою спорудою, що збереглася у
місті до наших днів, вона входить до складу пам'яток архітектури України.
