Серед двох десятків пам'ятників, встановлених у різні часи в Кіровограді,
одним з найкращих є бронзові скульптури вихідців із Шотландії братів Роберта і
Томаса Ельворті. Відкрито його було на території ВАТ "Червона зірка” влітку
2004 року до 250-річчя від дня заснування міста.
1888 рік назавжди увійде в історію Кіровограда. Саме того року з цехів
місцевого заводу сільськогосподарських машин братів Ельворті вийшли перші 10 рядкових
сівалок оригінальної конструкції під назвою "Росія”. Подібних посівних машин у
світі не випускав ніхто!
Перші підприємства, на яких виробляли сільськогосподарський реманент, з'явилися
на початку ХІХ ст. Але це були лише ремонтні майстерні, організовані іноземними
торговельними фірмами при складах своїх виробів. Подібну майстерню влітку 1874
року у Єлисаветграді відкрили шотландські підприємці брати Роберт і Томас
Ельворті. А через два роки на перетині вулиць Кавалерійської та Чигиринської
виріс перший заводський корпус, у якому розмістились цехи підприємства. Тут
1877 року почалося виробництво зернових розкидних сівалок "Імперія”.
Брати Ельворті вирішили не копіювати чужі винаходи, а виробляти свої. Розкидні
сівалки були вкрай неефективні. Створити сівалку нового типу і взявся Роберт
Ельворті.
Це була талановита, освічена людина. Народився Роберт Пієрс Ельворті 28 березня
1846 року в Шотландії, навчався у фірмі Бостона (Лінкольншир), яка займається
інженерними роботами. Поряд з ним завжди був молодший (народився 2 грудня 1847
р.) брат Томас – діловий спеціаліст, здібний бізнесмен. 1872 року брати
прибувають до Єлисаветграда. Це місто відповідало їхнім намірам, і вони
вирішили тут розгорнути випуск сільгоспмашин. Роберт сідає за розроблення
проектів, Томас організовує виробництво. Спочатку на господарствах краю
з'явилися англійські локомобілі, обладнані винаходом Роберта – соломотопками
(основний вид палива у наших місцях), вони мали великий попит у селян.
Влітку 1888 року хлібороби отримали від підприємців дивний винахід – рядкову
сівалку. А ще завод братів Ельворті випускав кінні молотарки, котки, жатки і
т.і. 1908 року Роберт Ельворті (тепер він сам залишився власником заводу, бо
Томас несподівано помер 11 січня 1891 р.) передав підприємство чотирьом
управителям, завод увійшов до складу акціонерного товариства "Р. і Т.
Ельворті”. Засновник заводу повернувся до Великобританії, але зв'язок його з
нашим містом не переривався аж до самої смерті Роберта 1 квітня 1925 року.
Двічі на рік – на Різдво і Великдень – Роберт і його дружина Марія приїздили до
Єлисаветграда. Їх тут завжди привітно зустрічали, бо для трьох тисяч
робітників, які працювали у цехах підприємства, Ельворті були взірцем вмілої
організації виробництва. Роберт був ініціатором забудови 1914 року робітничого
селища Новомиколаївки.
Ельворті дбав про соціальний захист своїх робітників. При заводі була створена
пенсійна каса, яка давала змогу людям одержувати пенсії при досягненні
чоловіками 60-річного віку.
Добрі традиції, закладені братами Робертом і Томасом Ельворті, пустили міцне
коріння у благодатну землю Приінгулля. У роки незалежності України до нашого
міста не раз приїздили нащадки Роберта. На підприємстві, ним заснованому,
відкрито музей Ельворті, встановлено меморіальну дошку. Нарешті і пам'ятник!
