У його стінах зафіксована багатотисячна минувшина степового краю, яку тут дбайливо збирають, зберігають, вивчають і пропагують. Започаткування ж Бобринецького районного музею історії краю відносять до 1959 року. Тоді спочатку відкрилася музейна кімната, присвячена корифеям українського професійного реалістичного театру М.Кропивницькому, І.Тобілевичу і їх колегам. Її ініціював педагог, згодом відомий письменник, доцент Кіровоградського державного педінституту М.Смоленчук.

На відкриття осередку приїхали до Бобринця донька М.Кропивницького О.Кропивницька-Рябова, його племінник М.Сочеванов, онук І.Карпенка-Карого А.Тобілевич. Кімната-музей на громадських засадах діяла в приміщеннях районного будинку культури, потім – бібліотеки для дорослих. Але невдовзі її було закрито. Відновлено музей у часи радянської перебудови у Вознесенському соборі, збудованому, до речі, відомим єлисаветградським архітектором Я.Паученком.

З 1992 року музей діє в районному Будинку культури. Подих найдавнішої історії відчує відвідувач у першому залі – "Історичне минуле краю”. Внаслідок археологічних розкопок сюди потрапили кам'яні знаряддя праці давніх людей (рубила, скребки, сокири), зуби зубра, кістки мамонта, закам'яніле дерево, рештки невідомих тварин, кам'яна баба (ідол). У цій же кімнаті оформлено і козацький куточок, у якому – холодна зброя степових лицарів, ікони, скульптура Б.Хмельницького, картини із зображенням гетьманів, інші матеріали, які розповідають про часи, коли обабіч тутешніх запорозьких шляхів і стежок були зимівники і хутори січовиків.

У залі "Бобринець і бобринці” привертає увагу виставка, відкрита напередодні 125-річчя українського театру. Фотографії з вистав, портрети, книги розповідають про початок сценічної діяльності в Бобринці корифеїв театру М.Кропивницького та І.Карпенка-Карого, їх сподвижників. Фрагмент зовнішнього вигляду приміщення театру є на картині "Вулиця”, розміщеній на висоту всієї стіни. У цій же кімнаті – цегла, інші місцеві вироби, речі побуту (сулія, гасова лампа, меблі) дорадянського часу. Особливий інтерес викликає частина комину, знайденого на хуторі Янівці, родовому гнізді Лейби Бронштейна (Лева Троцького), біля якого, розповідають, грівся майбутній перший нарком закордонних справ Радянської Росії і "демон” революції. Матеріали залу розповідають і про важливий період історії – Велику Вітчизняну війну.

Завершальним етапом нашої екскурсії є зал "Світлиця”, який представляє етнографію краю. Його багатством (український одяг, рушники, знаряддя праці, кухонне начиння і т.ін.) милувалися, збираючи матеріал до цієї статті, перший автор – у 90-х роках, другий – 2007-го, які й запрошують завітати до найпівденнішого районного музею області.

Сергій Шевченко, Катерина Корж, газета "Справедливість"