От
і «свято» пройшло… П’ята колона в Кіровограді провела черговий день
міста «уславивши» його встановленням пам’ятника російському
градоначальнику міста з театралізованими дійствами та поклонами новому
російському ідолові. Проросійські ЗМІ назвали новий витвір навіть
«новою візитною карткою міста, а мешканці міста глузливо «пам’ятником
порожньому місцю». А ще підмітили, що на спінці стільця шестикутник, що
немов символізує єврейські погроми російських чорносотенців за часів
згаданого Пашутіна. А їх при ньому було цілих три, і до речі при інших
градоначальниках жодного. Той знак - це так символічно і модно, ніби шкура вбитого ведмедя.
В дні свята на
острові в центрі міста провели «козацькі забави»… практично без
козаків, бо їх роль виконували ряженні та представники проросійського
«отрєбья», в якому «что нє казак, то если не генерал-полковник, то
генерал-майор, а палковнікі толька на пабєгушках». Українське козацтво
на знак протесту проігнорувало свято російської окупації краю та
загарбання козацьких земель.
А
ще після свята пішли чутки про невдоволення дававших гроші на кілька
мільйонну, і це в час економічної кризи, реконструкції площі перед
міськвиконкомом. Одних не написали на тильній
стороні каменю під флагштоками, а других самі розумієте де написали. На
то місць на лицевій стороні написали «незабвенне» ім’я мера міста
комуніста Володимира Пузакова, бо він мовляв ініціатор цього. Хоча,
кажуть, вже на це неподобство образився справжній ініціатор та «фаховий дипломований
благоустройщик» за пан Кривенко, що його знову навернули до скромності.
А прості мешканці міста жалкують по викорчуваним великим ялинам та
затраченим грошам на нові ( по 6-10 тисяч кожна). Нові ялини, чи з
перепою, а можливо і на честь прізвища ініціатора перебудови площі
хтось посадив криво, про що красномовно свідчать кілочки та мотузки якими їх намагалися привести у прямовисний стан. 
 А
ще місцеві ЗМІ глузливо зауважують та застегігають "не плутати
Пузакова з Пашутіним", бо на відміну від Пузакова його імя ніде не
значить, стоїть собі та й годі. І ніхто його вже непосадить, бо він вже
памятник, а у іншиз все попереду...
От
і «свято» пройшло… Прибрали сміття, хто зміг вилікував похмілля, а хто
ні то продовжує. Та саме небезпечне похмілля від російського рабства та зомбування «сивою російською старовиною», на жаль продовжується. Знову
радіо співає про Єлизавету царицю, що стала святою після поневолення
краю, вже придуркуватими словами нового міського гімну, в якому лелеки
щось місту приносять. Де те щось розпитують один у одного городяни та стинають плечима від подиву.  Свято рабів, які ніяк не можуть випрямитися від рабських поклонів та продовжують те робити за інерцією, хоча більше ніж двох століть пройшло … Але фальшивій історії міста навчають школярів, хоча вже виросло покоління, для
яких Москва щось далеке і чуже, бо історичні довідки про місто з старих
російських книжок переписали справні чиновники, тобто вчорашні слухняні
комсомольці. Люстрація по ним плаче… Про її необхідність все частіше у
місті говорять представники УНП, ВО «Свобода» та інші, бо червоний
прапор над міською радою, то вже занадто. За той перебор треба
пересадити всіх у інші крісла. А що за свята з театралізованими
Єлизаветами, Сталіними та Пашутіними? Чому б до цього не залучити і
славних земляків Троцького з Зиновьєвим? Недоперли ще про це масовики-затійники в кабінетах міської влади…
Анатолій Авдєєв
| 
