В Кіровограді під час підготовки до
250-річчя з дня заснування міста і зараз, коли минуло 5 років, знову
висвітили проблему нинішньої назви обласного центра. Розпочалася нова
хвиля дебатів навколо назви міста, що й досі носить до непристойності
радянське ім’я. Поганого в цьому нічого зовсім не було, як би не було
ентузіастів повернення російської "історичної" назви міста -
Єлісаветград. Місто було назване на честь російської імператриці і
носило цю назву 149 років після чого було удостоєне носити три інші
назви, всі радянські і дуже пролетарські. Росіяни вже сімнадцять років
лаштуються перейменувати місто. Їх апогеєм був міський референдум у
квітні 2000 року, але поразка їх заспокоїла лише на два роки. Українські
патріоти не єдині в своїй думці, тому антиукраїнські сили мають певну
стартову ініціативу. У прихильників української назви є багато
проектів, які критикуються навіть своїми, а не те що опонентами з
російського боку. " Російський бік" стверджує хибну думку про незаселеність
території області і називає місцевість Диким полем, але археологічні
знахідки говорять про інше. Місту зовсім не 250 років, а набагато
більше. Всім відомий історичний факт, що приблизно за 150 кілометрів
від нинішнього обласного центра в 1363 році відбулася битва на річці
Синій (Синюсі) між татарським та українсько-литовським військом. Татари
зрозуміла річ прийшли, а українці були в себе вдома. За порожні степи
ніхто не воював, ними лише кочували. До того ж періоду належить і
археологічні знахідки на місці де колись була фортеця, а саме залишки
водопровідної дерев’яної труби, що свідчать про те що в ХІV сторіччі на
цьому місці існував населений пункт. Ймовірно, що військові розорення
робили перерви в його існуванні, як це частенько траплялося в часи
середньовіччя. З наведеного вище витікає, що вигадка про так зване
"дике поле" з тієї ж кухні, що і подібні їй про "молодших братів"
українців, російський Крим і "русский город Севастополь". "Голь на
выдумки хитра", а тому чого тільки не видумаєш, щоб бути кращим,
спочатку в своїх , а потім і в чужих очах. Істориком Юрієм Матівосом знайдена в друкованих джерелах
старовинна назва поселення в ХVІІІ сторіччі - Новокозачин, що навіть
має дату 1755 року. Але антиукраїнські сили роблять вигляд, що цього не
було "зовсім" і балачки ведуться лише про повернення російської назви.
Навіть один псевдоісотрик безапеляційно заявив, що той хто написав про
це 150 чи 250років тому... помилився. Коментарі здається зайві. Стосовно місцевості, то нею три-чотирі сторіччя тому проходив
шлях, що звався Кучманським, про що писав навіть Дмитро Яворницький. А
шлях нашим краєм проходив не один. Висновок з цього витікає єдино
можливий, що місцевість якою проходив цей шлях могла носити назву не
Дикого поля, а лише Кучмань. Назва іншого шляху - Чорний, що проходив
північніше і прямував на територію сучасної Черкащини, говорить про
назву лісу, що збереглася і досі. Саме назву Кучмань могло б носити і українське місто, а не
повертати ж нашим містам імена загарбників та колонізаторів козацького
краю. Згаданий Кучманський шлях брав свій початок саме в місцевості, де
потім виникло сучасне місто. В цій місцевості Чорний шлях з Криму
навіть розтроювався на другий рукав Чорного шляху, які прямували на
захід з двох боків огинаючи Звенигород (сучасна Звенигородка) та
Кучманський, що прямував спочатку на південь, у бік Бугу, а потім
повертав на захід. Така щільність шляхів на той час на території
області може говорити лише про одне - її заселеність. Та дивні в
Кіровограді історики, з дуже куцою пам’яттю, в якій чомусь не
поміщаються історичні періоди до приходу росіян. Та все ж справи йдуть на поліпшення, бо в ЗМІ вже з’явилися
перші публікації проти повернення колоніальної назви і в місті почали
згадувати і козацьку топоніміку та як варіант можливої нової назви
міста -Кучмань. Весь серпень і вересень ще 2004 року проект цієї назви
жваво друкувався в київських інтернет-виданнях та навіть за межами
нашої держави. Когось зацікавила певна співзвучність з прізвищем тоді
діючого Президента, але це в першу чергу історія, яку дехто старанно
намагається замовчати. Кучма- це висока циліндрична шапка, про що в
Україні 300-400 років тому знала кожна мала дитина, але зараз в назві
головного убору між рядків хтось вичитує велику політику. На сьогодні назва міста виглядає "непристойно совковою". Не
таланить місту і на керівників-патріотів краю, бо ще й досі окрім
згаданої назви міста маємо можливість ходити вулицями, що носять імена
Леніна, Калініна, Кірова, Володарського, Енгельса, Карла Маркса,
Дзержинського, Фрунзе та їм подібним. Лище нещодавно в місті з'явилася
вулиця Чорновола, а перед тим Маланюка.
|