Кинувшись повертати
Кіровограду ім’я російської цариці, представники п’ятої колони щоденно
наводять численні доводи своєї правоти. Найголовніша пісня про
трактовку імені Єлизавета – «та, що присягалася служити Богові». Хто б
сперечався, якби н місто було назване не на честь праведної Єлизавети,
а на честь російської цариці, що загарбала під імперську корону ці
українські землі. Про це свідчить вензель імператриці на російському
гербі міста, що перекреслює та спростовує всі вигадки представників
сучасної п’ятої колони, яким брехати і дурити довірливих хохлів не
вперше.
Нам всім переспівують про
знаковість цього імені, що нібито оберігала місто від негараздів.
Звичайно для підкріплення цієї брехні ніхто не згадує про епідемії та
неодноразові пожежі з тим іменем, коли вигорало по пів міста та
вимирали тисячі городян. Мовчать і про те, чому не було в місті храму
імені покровительки… Загадка та й годі.
Але ще місто увійшло
в історію іншими чорними подіями для різних народів, що заселяли центр
України, а конкретніше місто «під знаком святої». Саме з фортеці, що
носила ім’я святої Єлизавети, а нині нагадує про себе лише земляними
горбами, рушив генерал Текілій з військом руйнувати і нищити
Запорожську Січ. Руйнування Січі та знищення Батурина вже довгі віки є
найчорнішими трагічними сторінками української історії влаштованими з
волі російських царів та руками росіян. Відчутнішим був лише геноцид
1932-1933 років.
Крім цієї знакової
події з знаком мінус була і інша з тим же знаком, але яка пройшлася по
іншому народові з волі російського царизму саме в Єлизаветграді в 1881
році. Це був перший, і без перебільшення сигнальний єврейський погром в
Російській імперії. Брати росіяни спритно мовчать, замовчують і ні пари
з вуст про цю чорну сторінку життя Єлизаветграда. Та цей факт не витертий з людської пам’яті і описується навіть у шкільних підручниках держави Ізраїль!
Але говорячи про
«карму» та символіку багато хто не замислюється над справжнім
негативним тягарем, що вішають на місто. Так наприклад директор департамента економіки та фінансів міської ради Олег Лунгул сайту «Весь Кіровоград» заявив: «Впрочем,
я ничего не имею против господина Кирова лично. Но скажите, что сделал
он для города? Какую роль сыграл? Но памятник ему, мне кажется, сносить
не стоит. У нас ведь символ города не этот памятник на центральной
площади, а крепость Святой Елизаветы!» Гарні символи поневолення рідної землі обирають собі кіровоградські депутати.
А ще помічена наперед
спланована компанія запущена в ЗМІ з перекрученням історичної
дійсності. Поняття загарбання історичних і заселених земель Війська
Запорозького криміналитетом з Австоро-Угорщини припідноситься, як
«заснування Нової Сербії». І при цьому всі мовчать за масове виселення
з цих місць українців та їх покріпачення. А новину про референдум стосовно перейменування в загальноукраїнські ЗМІ запустили за добу до прийняття рішення сесією.
Звертає на себе ще
той факт, що на відміну від попереднього референдуму не піднімається
питання третьої української назви міста, а мова йде лише про імперську
та радянську назви. Та час підібраний для
перейменування та референдуму «вдало» - економічної кризи. Депутатам
для утвердження імперського і колоніального у центрі України не жаліють
державних грошей ні на референдум, ні на перейменування.
Анатолій Авдєєв
|