| На кожному кроці в травневі дні багато говорять про пам'ять та
вшанування ветеранів учасників другою світової. Але іноді з пам’яттю
людською трапляються дивні метаморфози. Свідченням цього є нещодавно
оприлюднена в Кіровограді топонімічна концепція перейменування вулиць
міста, при читанні якою іноді і дар мови можна втратити. Серед
запропонованих новацій є не лише Комуністичний бульвар з вулицями
Болотяною та Брудною, але й перейменування вулиці, що носить ім’я Героя
Радянського Союзу Олексія Семеновича Єгорова. Герой Радянського
Союзу Олексій Семенович Єгоров у роки другої світової війни очолював
весь партизанський рух Чехословаччини. Вшановуючи подвиг Єгорова уряд сусідньої країни заснував військовий орден «Зірку Єгорова», якою ще прижиттєво нагородив героя.
Герой Радянського
Союзу Олексій Семенович Єгоров з 1956 року з родиною проживав в
Кіровограді, працював першим заступником голови обласної ради та зробив
багато для розвитку області та міста Кіровограда. Героя поховано на Меморіальному
цвинтарі на фортечних валах міста Кіровограда, де йому встановлено
пам’ятник. Крім вулиці його імені в місті його ім’я носить ПТУ №2.
Та з недавніх часів в
місті почав діяти дивний синдром безпам’ятства. Місцевий краєзнавчий
музей судився з родиною героя, щоб не повернути їй сімейні реліквії –
нагороди героя. Ведуться розмови про перейменування вулиці, кинута
напризволяще родина героя: ніхто не цікавиться долею доньки-інваліда, а
онукові за догляд за матір’ю… «держава» виплачує десять гривень з
копійками. І ніхто в місті не переймається ніяким соціальним захистом.
А ще нещодавно
проведене соціологічне опитування стосовно того, якого саме Героя
Радянського Союзу Єгорова поховано в Кіровограді, показало : переважна
більшість переконана в тому, що саме той, який підняв прапор перемоги
над Рейхстагом. Синдром безпам’ятства та відсутність достовірної інформації про земляків на лице.
Анатолій Авдєєв
| 
