Напередодні 20-ої річниці Незалежності України неодмінно постає потреба в осмисленні духовно ціннісних здобутків цієї доби. І, напевно, визначати їх варто, насамперед, із погляду формування молодої особистості, від якої і залежатиме наше спільне майбутнє.

А на становлення людини величезний вплив має «Alma mater», тобто рідна домівка, котрою (крім, звісно, сім’ї ) стає для дитини школа як модель суспільства. Саме з такою назвою ось уже понад 15 років виходить у світ газета 22-ої школи м. Кіровограда. Мало сказати, що це видання – і для учнів, і для їх батьків, і для викладачів; що вже чотири рази за ним перемога в Національному конкурсі шкільних газет… «Alma mater» стала навіть не містком, а спільною платформою для конструктивного спілкування дітей, їх родинного кола, вихователів, випускників школи, представників влади та широкої громадськості. Безперечно, задля досягнення цього, основні зусилля  докладаються активом школи і, передусім, її директором – Набокою Борисом Стефановичем. Завдяки його професійності, ентузіазмові, креативності, відкритості до якісних інновацій та, звичайно, любові до дітей, сам навчально-виховний процес перетворюється на захопливе дійство, в якому головними героями є не хто іншi, як юні дослідники життя – школярі.

Зрештою, «Альма матір’ю» можна назвати і всю школу загалом, адже в ній реалізується бажання молодих людей мати свій осередок товариськості, активності, самоорганізації. «Alma mater» стала своєрідним дороговказом і (водночас) оселею, де, попри все, затишно і приємно. Хотілося б, щоби ми подібним чином ставилися і до всенародної «Альма матері», віддано дбаючи про Неї, виховуючи себе як свідомого громадянина, спрямовуючи впевнені погляди в майбутнє, яке творити нам із вами; майбутнє, де житимуть наші діти.

Відтак – запрошуємо відвідати якщо не саму школу №22, то бодай її електронну вітальню (my-school.kr.ua), де Ви знайдете вичерпну інформацію щодо кіровоградської «Alma mater» і, звичайно, про дітей, для яких вона й існує…

Василь Левицький