Рішення присвоїти / повернути вулиці Леніна її першу назву „Дворцова” інакше як викручуванням рук українській мові не назвеш. Панове добродії, що голосують за цю назву керуються / виправдовуються історичним критерієм, мовляв, так вона називалась колись, то й тепер так мусить називатися. Але вони забувають, що історія не стоїть на місці, історія — це процес постійного розвитку і оновлення. Коли цю назву разом з палацом сюди принесли царі Російської імперії, то вони не забули подбати, щоб тут не існувало ніякого „малоросійського нарєчія”. Накази про заборону вживати українську мову в офіційних службових документах, у друкованому чи усному вигляді видавалися справно і регулярно чи не кожним „самодєржцем всєя Русі”. Тож і не дивно, що тоді за вулицями закріплялися чужомовні назви.

Дивує те, що це намагаються зробити тепер, коли вже є незалежна держава Україна з офіційною державною мовою — українською. То вже інша справа, як її викручують нинішні „самодєржци” у своїх усних промовах. Щодня з радіо і телеефірів доводиться чути такі ляпи, що вуха в'януть. Тому почути від когось із них замість „палац” — слово „дворец” було б не так уже й дивно. Але ж навіщо ці мовні викрутаси, позначені суржиком і безграмотністю, легалізовувати, ще й увіковічнювати у назві вулиці. На стінах і так багато дурниць пишуть, а від табличок із написом „Дворцова” невігластва на них побільшає!

У нашому місті на цій вулиці у 1882 році відбулася визначна історико-культурна подія країни — тут було засновано ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ТЕАТР, театр корифеїв, якому в ХІХ столітті не було рівних, і який у наступному році відзначатиме своє 130-річчя! Тож було б гарним подарунком до ювілею театру, крім відбудованого приміщення, назвати ще й вулицю на честь цієї визначної події. Скажімо, вулиця Корифеїв театру або Театральна.

               Пам'ятаймо про своє!

Голова Обласної організації Української Народної Партії,

Кіровоградського обласного осередку

Всеукраїнського товариства Івана Огієнка                                  Олександр Ратушняк