|
|
 |
Каталог статей |
 |
У категорії матеріалів: 1131
Показано матеріалів: 1111-1120 |
Сторінки: « 1 2 ... 110 111 112 113 114 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Українська геральдична колегія пішла в Інтернет
Українська геральдична колегія створена у вересні 1999 року згідно з рішенням ХІV зльоту геральдистів України, який проходив у Кіровограді. Мотиваційним поштовхом до її створення стала низка об’єктивних обставин, серед яких були відсутність реєстрації гербів В Українському геральдичному товаристві та відсутність у його лавах злагоди та здравомислячих підходів до справ геральдики. |
Чи був Кутузов видатним полководцем?
В
біографії Михайла Кутузова є білі плями. Беззаперечним є те, що
народився він в 1745 році та був генеральським синком, тобто сином
генерал-поручика Іларіона Кутузова. Здавалося цей факт міг прислужитися
його успішній кар’єрі, але успішною воно була лише умовно. Закінчивши
військову школу в 14 років наш герой офіцером не став, а одержав перший
офіцерський чин прапорщика разом з ротою солдат лише в… 16 років.
|
УПА на Кіровоградщині, або наші батьки теж були бандерівцями
В 1992 році на
Кіровоградщині було засноване обласне відділення Всеукраїнського
братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки),
яке складалося з двохчастин6 комбатантів та братчиків. До перших
належать безпосередні учасники руху опору у складі Української
Повстанської Армії, що діяла в 1941-1945 році на терені степової
Кіровоградської області. Крім загонів УПА в лісах Кіровоградщини, в
населених пунктах Кіровоградщини діяла широка глибоко законспірована
мережа підпільних організацій, що мала тісний зв’язок з тими, хто
перебував у лісі.
 |
Кого повинна прикрашати скромність ?
Домогтися влади і при житті
назвати вулицю своїм ім’ям … Цей диктатор не Сталін. Сталося це не в
Москві, не в Горі, а в Кіровограді, що в 1903 році звався
Єлісаветградом. Нині є у місті люди, що обожнюють цю людину, піарять на
кожному кроці і за рівнем нахабства набагато перевершують свого кумира. 
|
Патріотизм з чужинським присмаком
В
Кіровограді видавництвом «Імекс» видано та презентовано книжку-альбом
«На память о родном крае». Видання дуже цікаве, яскраве і пізнавальне
створенно автором укладачем Олександром Чудновим та командою складеною
з колекціонерів, істориків, краєзнавців, художників. Нове видання
випущено в альбомному форматі та двох версіях: сувенірній з футляром та
звичайній.
 |
Фальшиві кумири
У
кожної нації є свої цінності, свої герої, свої кумири, свої святині.
Коли з цим виникає якась ніша чи збій, то її замінюють фальшиві. В
Україні, де навіть президент зміг обмовитись про те, що національна
ідея не спрацювала з фальшивими цінностями набагато легше.
 |
Який окупант кращий ?
Багато
суперечок викликає в Кіровограді топонімічний проект висунутий
представника п’ятої колони та їх «науковими» посіпаками. Крім зміни
вуличних назв проект передбачає і тотальне перейменування вулиць. В
концепції звертає на себе така особливість, що пропоновані назви
дублюють дух суть та фактаж перейменування вулиць здійснений одним
махом у вересні 1941 року німецькою адміністрацією
|
Чергова геральдична оманка
На
Кіровоградщині знову видали книгу з регіональної символіки «Символіка
Кіровоградщини». На жаль, і нове видання не уникло прикрих помилок
своїх попередників. Саме ці недосконалості фахового характеру недоречно
нівелюють якість гарно виконаного в поліграфічному плані видання.
|
Осередок духовної колонізації
Храм,
як осередок духовності та місце спілкування з Богом завжди відігравав
непересічну роль. Та іноді все це ми сприймаємо занадто спрощено. Не
звертаємо уваги на віхи та знамення і святкуємо щось дуже мирське і
звичайне. 220 років відзначив один з храмів Кіровограда Спасо-
Преображенський храм.
|
Малопарижська туфта
Проросійські
кола в нинішньому Кіровограді, отримавши по носі на власному
референдумі, що вони організували в 2000 році в підтримку ідеї
повернення місту імені російської цариці Єлізавети, загарбавшої і
покріпачившої землі центральної України не заспокоїлись. З вуст парочки
краєзнавців колись зійшла байка про те нібито за часів російської
колонізації місто було до того гарним, що його назвали маленьким
Парижем. Потім красивий вислів підхопили інші. Вимислилась
ретро-романтика минулих часів. Зачаровувати почали не козацькими
подвигами та звитягами, чарівним містом збудованим на загарбаних землях
колонізаторами, що нібито принесли разом з кріпатсвом і неволею…
«парижську і світову цивілізацію».
 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
