|
|
 |
Каталог статей |
 |
У категорії матеріалів: 1131
Показано матеріалів: 861-870 |
Сторінки: « 1 2 ... 85 86 87 88 89 ... 113 114 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Художник-чарівник
 В
обласному художньому музеї експонується виставка з нагоди
160-річчя від дня народження нашого видатного земляка, майстра
живописної мініатюри Івана Похитонова. Він народився в селі
Мотронівці (нині – Зелений Гай) Знам’янського району, навчався в
чоловічому салоні в Єлисаветграді, Полтавському кадетському
корпусі, Миколаївській реальній гімназії, Петрівській
сільськогосподарській та лісовій академіях Москви, в
Новоросійському університеті в Одесі. Я |
«Прихований» лауреат…
Людей
нашого міста, мабуть,
можна поділити на помітних та тих, що загубилися в полі зору поза увагою
та
щедротами суспільства. Перші помітні завдяки різним публічним акціям,
публікаціям, а іноді і справам. А другі, маючи за плечима гарні та
корисні
справи, не потрапили під промені софітів слави. До других належить і
кіровоградець
Олександр Сікорський,
людина,
яка працює, на скромній
посаді
електрика художнього музею, і
здавалось могла бути далекою від світу мистецтва. Але, як найвідоміший
електрик
міста Олександр Ільїн, Олександр Сікорський в своєму житті має кілька
цікавих родзинок,
які визначають його місце серед помітних людей суспільства. Уявіть собі,
що на
посаді електрика, в наслідок дипломованої фахової освіти, «переховується»
справжній мистецтвознавець |
Знову про зміну назви…
З початку 90-х років ХХ сторіччя громадськість Кіровограда періодично звертається до актуальної в часи національного відродження теми перейменування заідеологізованих радянських назв, головним пунктом якої є зміна нинішньої назви міста.
|
|
"Любувався красенем Кремлем"
Відділ рідкісної книги обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.
Чижевського поповнився унікальною працею доктора історичних наук, генерального
директора Культурного центру України в Москві Володимира Мельниченка
"Шевченківська Москва". Її 768 сторінок розповідають загалом про понадмісячний
період, який за п'ять приїздів 1844, 1845, 1857 та 1858 років провів у
Білокам'яній Кобзар.
|
Хто ви, Вікторе Костянтиновичу?!
Ми часто
останнім часом писали про Кіровоградський ремонтно-механічний
завод імені В.Таратути. Хто ж він – цей Таратута?!
Газета "Правда” за 14 травня 1926 року в некролозі твердить, що
народився він
1881року, а письменниця Євгенія Таратута, племінниця
революціонера-ленінця,
уточнила, що Таратута (Арон Шмуль Рафулов) народився в Новомиргороді
сьомого
квітня.
|
МИКОЛА АРКАС, СИН МИКОЛИ
АРКАСА
Найвідоміший із роду Аркасів, у якому
традиційним іменем було Микола, офіцер,
український громадський діяч, не маючи історичної освіти написав
популярну
"Історію України”, не маючи музичної освіти створив оперу "Катерина” до
твору
Тараса Шевченка. Її клавір надіслав знайомому по Одесі М.
Кропивницькому, з
легкої руки якого вона йде на сценах уже понад 100 років. Хрестив Микола
Миколайович доньку Марка Лукича Марію, народжену в Єлисаветграді. Як
виявляється, у нашому місті навчався його старший син, звісно, теж
Микола.  |
Кіна не буде ?
В
гості до земляків на Кіровоградщину завітав кінокритик, письменник
та голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач.
Зустріч з
представниками творчої інтелігенції обласного
центру
відбулася в Музеї Карпенка-Карого, де культурна еліта міста збиралася ще
у
позаминулому столітті, коли там мешкав засновник театру корифеїв.
|
"СВЯТУЮ
ВІРУ ВАМ НЕ
ПОДОЛАТИ...”
Про репресії радянської влади проти священиків у
30-40-х
роках ХХ сторіччя
Історія – книга буття, написана авторами, що мали полярне
світобачення. Тема
функціонування релігії у суспільствах різних формацій була дискусійною
протягом
тривалого часу. Нинішній інтерес до дослідження сторінок вітчизняної
історії
після 1917 року зумовлений можливістю оцінити події, звільнившись від
штампів |
ПРОТИ
ДОРОЖНЕЧІ
Інфляція, дорожнеча, безробіття, спекуляція, загроза енергетичного
голоду –
ці та інші труднощі, були характерними для зими 1916-17 років. Причому
тодішні
проблеми загострювалися Першою світовою війною |
ГОЛОДНЕ
ЛІТО В
ЛЕЛЕКІВЦІ
"Розміри ураження сіл голодом і смертністю з кожним днем зростають”.
Цей
висновок належить начальнику Зінов’євського міськвідділу ДПУ Ходосу
керівництву
міськпарткому і міськради про продовольчий стан у Зінов’євському районі
на
початок літа 1933 року. Незважаючи на це, фонди продовольства селян
району у
червні склали до травневих лише 41%. Особливо кризовий стан склався у
Грузькому,
Аджамці, Лелеківці, Губівці, Високих Байраках, Клинцях, де нові норми
видачі
хліба (зокрема, на дитину – 70-80 г у день) могли призвести, на думку
ДПУ, до
масового вимирання колгоспників. Це ставило під загрозу зриву польові
роботи від
просапки до збору урожаю |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
