|
|
 |
Каталог статей |
 |
У категорії матеріалів: 1131
Показано матеріалів: 961-970 |
Сторінки: « 1 2 ... 95 96 97 98 99 ... 113 114 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
«Український Бівербрук»
Невідомі сторінки життя видатного видавця
IВАН ТИКТОР |
...Був він власником концерну «Українська
преса» у Львові. Видавав щоденну газета «Новий час» (з 1923 року),
тижневик «Народна справа» (з 1928 року), багато дитячої літератури. А
ще випустив «Велику Історію України», «Історію українського війська»,
«Історію української літератури», «Всесвітню Історію», шкільні
підручники (всього понад 500 назв), залучаючи до втілення власних
проектів видатних науковців. Своєю подвижницькою діяльністю Іван Тиктор
сприяв масовому поширенню української преси і книги, популяризації
нашої історії й культури. В післявоєнний час він мешкав в Австрії та
Канаді, де заснував «Клуб приятелів української книжки», займався
перевиданням і виданням (близько сорока назв) художньої та наукової
літератури. |
Чорноліська лісна школа: бути чи не бути..?
 Історія
створення Чорноліської лісної школи сягає своїм корінням далекого 1888
року. Ще російський цар Микола ІІ видав наказ про відкриття унікального
закладу, де б готували спеціалістів по догляду за лісом. Пізніше, у
1918 році, у Лісній школі вже почали випускати молодших лісників, які
виконували не лише функції лісової охорони, але і правильно виконували
рубки. З 1929 року у школі почали навчати і майстрів лісу, та, на
відміну від теперішнього річного строку навчання, тодішній складав три
роки. З 1955 року Чорноліська лісна школа почала спеціалізуватися на
підготовці фахівців робітничих професій, зокрема лісник - єгер. За часи
свого існування, Лісна школа випустила у світ більше шести тисяч
лісників... |
З НЕПОКІРНОГО РОДУ
Андрій Олексійович Гулий-Гуленко народився у жовтні 1886 року в Новоархангельську Єлисаветградського повіту. Пращури його з'явилися, за сімейними переказами, із південної Київщини, з-під містечка Городища, і мали спільне коріння з тамтешніми Гулаками. У кінці XIX століття родина статечно господарювала, дітям намагалася дати добру освіту.  |
Чудесні зачудування Чуднова про Кіровоград
На одному з чергових засідань «Українського клубу» відбулася презентація фундаментальної за значенням праці «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність». Водночас це була розмова з її головним упорядником – істориком, краєзнавцем, людиною з широким світоглядом та багатим життєвим досвідом Олександром Чудновим |
Повернути українцям все українське
В Кіровограді півтора роки тому створено спочатку оргкомітет обласної громадської організації, а потім і зареєстровано Комітет відновлення історичної справедливості, метою якої буде зміна колоніальної та комуністичної топоніміки на українську. Нова громадська організація в своїй діяльності керується Указами Президента України про усунення з місцевої топоніміки імен осіб причетних до організації голодомору в Україні та політичних репресій.
|
Рідне місто з проблемним ім’ям Ми живемо в світі різних умовностей, які запровадили ще до нас. Іноді до розробки правил гри причетні і ми самі. Коли правила гри є, то їх виконують і не міняють під час самої гри. Гірше коли грає йде не за правилами. Головною рисою в правилах нашого життя, і саме рисою, а не умовністю є те, що ми українці і живемо в Україні.  |
До справжнього козака Мамая
В день Покрови Пресвятої Богородиці козаки-бугогардівці вшановували своїх героїв. Цього разу козацькі делегації не виїздили за межі області, а провели свої заходи в її межах. За споконвічним звичаєм святковий день почався з молебну у церкві Святого Андрія Первозваного УПЦ Київського Патріархату, де була висвячена та подарована козакам ікона Святого праведного багатостраждального Петра Калнишевського, канонізованого УПЦ КП у липні 2008 року.  |
|
Герої 100-го округу
Сотий виборчий округ на президентських виборах в Україні 2004 року став легендою, але на жаль, в негативному плані, і «прославив» Кіровоград. Місто що завжди дивувало ходом виборів. гриміло гучними скандалами, після виборчими судами, цього разу показало себе ще яскравіше. Була вже і стрілянина, і звичні до болю фальсифікації, і як годиться майдан в морозну зиму, на який і я бігав мерзнути після роботи тоді в державній газеті. Місто вирувало, було піднесеним і в помаранчевих стрічках. Всі щиро працювали на революцію…
|
Кажемо – козацтво, розуміємо – держава… Витоки сучасного козацтва губляться в кінці вісімдесятих років минулого століття. Пам’ятаються первісні потуги, коли шилися прапори та малювалися корогви, а в заводських цехах поза робочим часом виготовлялися булави, бунчуки, пірначі. Адміністрація підприємств косо дивилася на таку діяльність. Був час Руху, Товариства української мови, Меморіалу та інших підозрілих для тодішньої ідеології громадських утворень, що орієнтувалися на українську історичну традицію. Тоді за певною наївною незрілістю крився глибокий дух національного відродження.  |
|
Наші попередники - Українське Вільне Козацтво
1917-й став надзвичайно важким та переломним для українства. Революція, війна, розруха, які співіснували з національним відродженням і становленням державності. В цей момент найсвідоміші українці брались до творення основ державного життя без наказу, без розпоряджень
|
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
